Буравков Георгий Анатолиевич

Житомирський Міський голова 2002-2006 рр.
Перший віце-президент Української асоціації мебльовиків
Народився 27 лютого 1957 р. у смт Узін Білоцерківського р-ну Київської області в сім’ї військовослужбовця.

Освіта вища. У 1984 р. закінчив Вінницький політехнічний інститут, спеціальність інженер-будівельник.

У 1975 — 1977 рр. проходив дійсну військову службу в армії.

З 1984 р. по 1987 р. працював інженером в будівельно-монтажному управлінні м. Житомира. З 1987 р. по 1988 р. — інструктор відділу комплексного економічного та соціального розвитку Житомирського міськвиконкому. З 1988 р. по 1990 р. — заступник голови науково-виробничого кооперативу «Юнон». З серпня 1990 р. по травень 1995 р. — директор, потім генеральний директор міжгалузевого науково-виробничого об’єднання «Телесинтез». З травня 1995 р. по грудень 2001 р. — директор, генеральний директор, президент ТОВ «Інтерстиль».

З грудня 2001 р. — перший віце-президент Української асоціації мебльовиків.

3 2002 р. по 2006 р. міський голова Житомира

В листопаді 2006 року прокуратура Житомирської області порушила кримінальну справу проти колишнього житомирського міського голови. Його звинувачують у розкраданні бюджетних коштів на шість мільйонів доларів.

З 1995 по 2003 рік комерційні структури, до яких Георгій Буравков має безпосереднє відношення, заборгували державі шість мільйонів доларів з кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку, наданого Україні під гарантії Уряду.
Георгія Буравкова тричі запрошували до прокуратури, однак він туди так і не з’явився.

Безпартійний. Лауреат Всеукраїнської програми “Лідери регіонів”, 2002 р.
Перебуває у розшуку.

«Одружений. Дружина — Буравкова Жанна Феліксівна, педагог. Діти: Михайло (1990 р.н.) та Анастасія (1992 р.н.) — школярі; наймолодшій, Єлизаветі — 4 роки. Батьки — пенсіонери».
Домашня адреса: м. Житомир, вул.Маяковського, 7,кв. 21.

Реклама
Published in: on 03.03.2007 at 10:00  Комментарии к записи Буравков Георгий Анатолиевич отключены  

Тінь над Свято-Преображенським кафедральним собором у Житомирі

Гучний скандал спалахнув у Житомирі навколо планів зведення у центрі на площі Перемоги нового бізнес-центру.

За попереднім ескізним проектом, розглянутим нещодавно містобудівною радою, нова будівля, на додаток до вже існуючої житлової чотириповерхівки, майже закриє вид на південний фасад Свято-Преображенського кафедрального собору Української православної церкви (Московський патріархат), який є пам’яткою архітектури ХIХ століття національного значення. Один з головних парадоксів ситуації полягає у тому, що коли років 40 назад на площі Перемоги «посадили» згаданий чотириповерховий будинок, багато хто вважав, що це є наслідком свідомої політики безбожної комуністичної влади. І вже у роки незалежності оптимісти почали сподіватися, що згодом його знесуть, відкривши гарний вид на собор з головного майдану міста, який отримав назву Соборний. Цього разу плани побудови поруч із храмом бізнес-центру наштовхнулись на серйозний спротив — з різким публічним протестом нещодавно виступив його настоятель, протоієрей Стефан Періг. Зокрема, він заявив, що такі дії завдадуть непоправної шкоди зовнішності міста, його історичній і культурній спадщині, можуть спричинити руйнування Преображенського собору, оскільки вже зараз є чисельні тріщини в його склепіннях, арках та барабанах куполів.

Але головний архітектор Житомира Валерій Головатенко наполягає, що побудова бізнес-центру є обґрунтованою як з містобудівної, так і з архітектурної точок зору. На прес- конференції він визнав, що є ініціатором втілення даного проекту, і свою позицію обґрунтував тим, що центр міста зараз не розвивається, а тому там повинні зводитись нові будівлі, втілюватись нові планувальні рішення. За його твердженнями, суттєвого погіршення візуального сприйняття Преображенського собору, особливо після коригування проекту, не відбудеться. В. Головатенко апелював також до православної громади, вказавши, що за рахунок інвестора поруч має бути побудована недільна школа собору, і запевнивши, що тільки за цієї умови проект буде затверджений остаточно. Якщо, з його слів, православна громада відмовиться від школи, то, можливо, питання буде вирішуватися на рівні вищого церковного керівництва у столиці. Однак він визнав, що суттєву роль зіграли фінансові міркування: купівля інвестором, яким виступає фірма «Будкомплект», іншої ділянки землі у центрі «з’їла» б значну частину очікуваного кошторису проекту, який оцінюється в 50 млн. грн., і місту дісталися б набагато менші суми, ніж у випадку надання згаданого місця. А з реалізацію даного варіанту, розраховує головний архітектор, можна буде провести капітальну реконструкцію майже зруйнованого (за його словами) підземного колектора, що йде через площу Перемоги, в який спрямована підземна річка і куди стікають зливні потоки. Але, на думку автора, є питання плану, у чиї кишені потече істотна частина грошей, заощаджених інвестором?

Слід зазначити також, що в разі побудови бізнес-центру, постане питання подальшого існування на площі танку, що встановлений на честь подвигу воїнів Великої Вітчизняної війни, і від якого кожного року в День Перемоги починається урочистий марш. Це, безумовно, породить серйозну моральну проблему.

Подальша доля скандального проекту залежить від рішення депутатів міської ради. Міський голова Віра Шелудченко поки мовчить. Хоча можна з великою долею впевненості спрогнозувати, що в разі реалізації цього і подібних проектів, її опоненти на наступних виборах використають названу тему сповна, і значна частина її нинішніх ймовірних прихильників може відмовити їй у підтримці.

Але головна проблема, як на автора, в іншому. А саме, чи стане обличчя Житомира, міста, якому більше 11 століть, жертвою зневажливого ставлення до історичної архітектурної спадщини з боку будівельників і тих, хто дає їм «зелене світло»? Ставлення, яке прийшло із столиці, де зусилля незаангажованих грошима фахівців і небайдужої громадськості у боротьбі з ним поки не дали відчутного результату.

P.S. Нещодавно мер Житомира Віра Шелудченко виступила із заявою, в якій запевнювала, що дозвіл на будівництво згаданого бізнес-центру міська влада надасть лише у тому випадку, коли буде знайдене порозуміння між інвесторами, представниками конфесії Української Православної Церкви Московського Патріархату, та обов’язково з урахуванням громадської думки житомирян. При цьому вона наголосила, що жодного рішення про таке будівництво на даний час ніхто не приймав. Тобто, міський голова вирішила подбати про свій імідж в очах городян. Натомість голова Житомирської облдержадміністрації Юрій Павленко висловився на підтримку залучення значних інвестицій для зведення названого центру, які важливі також з огляду на можливість створення нових робочих місць. Те, що проти цього виступає громада собору, на його думку, не повинно заважати інвестиційним проектам. Дехто з житомирян заперечив губернаторові, що його як людину, яка приїхала нещодавно із столиці і може скоро повернутися назад, обличчя Житомира не дуже турбує.

День

Published in: on 02.03.2007 at 10:00  Комментарии к записи Тінь над Свято-Преображенським кафедральним собором у Житомирі отключены