Картково-ліфтовий пасьянс або чергова непідйомна тема

Висотна романтика

Людина, як істота романтична, завжди прагне висоти. Одні вилазять на скелі, інші стрибають з парашутом, ну а решта задовольняється життям у багатоповерхівках. Втім, романтизму і задоволення від пейзажу, який відкривається у житомирян, до прикладу, з 9 поверху, залишається все менше і менше.

Річ у тім, що декілька років тому розпочався процес раптової зупинки ліфтів – необхідного атрибуту комфорту всіх «висотників». Пов’язано це з закінченням ґранично допустимого терміну їх експлуатації. В минулому номері ми підняли тему будинку № 16 по вулиці Котовського, у якому був відключений ліфт. Можна додати ще один приклад будинку 39/19 по вул. Хлібній. У червні 2006 року там також було зупинено ліфт. Той же таки виконавчий директор ЖБК «Полісся» п. А. Воробйов надіслав до фірми «Вертикаль» гарантійного листа з проханням провести експертизу ліфтів з гарантією її оплати протягом 3 місяців. Експертизу було проведено, втім оплату «Вертикаль» чекала майже півроку. Члени кооперативу абсолютно справедливі у своєму обуренні, зазначаючи, що вони 27 років платили за ліфтові послуги, а виявилось, що винні «Вертикалі» вже більше 30 000 грн.

Приземлені реалії

І найцікавіше – невже керівники житлово-будівельних кооперативів та ЖЕКів не знали раніше, що не мають коштів на ремонт ліфтів. Саме тоді, коли радили людям викладати з власної кишені гроші за обстеження, яке в результаті зараз нікому не потрібне.

Отож, на одному прикладі можна судити про ступінь вирішення проблеми. Однак, заступник міського голови Микола Васильченко оптимізму не втрачає, віруючи, що таки надійдуть урядові кошти на капітальні ремонти та заміну ліфтів. Відповідного листа до Кабінету міністрів направлено ще у грудні минулого року, про що заступник міського голови повідомив мешканців будинку 49 по вул. Перемоги.
Базується цей оптимізм не лише на урядових обіцянках, але й на затвердженій програмі з модернізації та заміни ліфтового господарства, яка ґрунтується на принципі співфінансування з державного та місцевого бюджетів. В межах цієї програми у цьому році буде замінено 9 ліфтів. Крапля в морі, але вже щось.

Загалом у ліфтовому господарстві Житомира працюють три спеціалізовані організації, які обслуговують 871 ліфт на договірних основах: багатопрофільне підприємство «Магніт», спеціалізоване ремонтне підприємство «Спецреммонтаж» та приватне спеціалізоване підприємство «Вертикаль». Серед усього іншого, всі ці поважні організації обслуговують 163 ліфти, які відпрацювали нормативно-допустимий термін експлуатації і потребують капітального ремонту та модернізації. До речі, 41 з них вже зупинено. Не складна арифметика говорить нам, що на сьогодні ще 122 чекає та ж доля.

Як лягли картки?

З метою «продовження ресурсу роботи обладнання, збереженні ліфтів в належному технологічному стані та економії електроенергії» рішенням міськвиконкому № 603 від 24.10.2002р.

було запроваджено кримське ноу-хау – магнітні картки на ліфт. Досвід, до речі, почали переймати й інші міста. У Житомирі тоді ще дві, а нині три спеціалізовані організації – «Магніт», «Спецреммонтаж» та «Вертикаль» – використовують свої магнітні картки вартістю в 14 грн. на 100 поїздок. Тобто кожна поїздка коштує 14 копійок. У відділі технічного нагляду за об’єктами капітального ремонту житлового фонду міської ради нам повідомили, що перед останнім підвищенням вартості карток фірмами були зроблені розрахунки, згідно яких середньомісячна ціна ремонту одного ліфту – 874,57 грн., а відтак розрахункова вартість однієї поїздки складає 30 коп. І лише враховуючи низьку купівельну спроможність громадян, ціни на картки були встановлені такі, які ми на сьогодні маємо. Коментувати вартість ремонту у спеціалізованих ліфтових фірмах не поспішають, зазначаючи, що наразі вводиться система коефіцієнтів і вартість обслуговування висотних агрегатів залежатиме від будинку, його місцезнаходження та висотності.

Цікавим є ще два часто не виконуваних моменти рішення № 603 міськвиконкому: по-перше, «кількість задіяних вхідних дверей не може бути обмеженою залежно від поверху (працювати повинні всі – від 1-го до останнього поверху)» і, по-друге, «впровадження карткових апаратів або їх відміна здійснюється на підставі письмової згоди не менше 2/3 квартиронаймачів (з 5-го по останній поверх) під’їзду будинку, де має впроваджуватись картковий апарат». На практиці таке погодження замінялось рішенням правління ЖБК чи зверненням керівника ЖЕКу.

А тема-то підйомна!

Стосовно цього цікавим має бути для Житомира досвід, скажімо, Бердичева, де ліфтова проблема значно ефективніше регулюється у площині взаємовідносин ліфтообслуговуючих підприємств та ОСББ.

Директор фірми «Вертикаль» Валентин Петренко: «Питання форми оплати за обслуговування ліфту вирішує власник. У Бердичеві, де понад 60 ОСББ, немає такої бюрократії та зволікань. Там Правління ОСББ вирішило, звернулось з листом, щоб зняти картковий апарат – ми їх знімаємо, а вони проплачують згідно акту виконаних робіт». Чим не позитивний досвід для житомирян?

Все це є черговим підтвердженням того, що проблеми наших ліфтів найбільше турбують саме нас. І навіть листи виконкому до житлово-будівельних кооперативів з зобов’язанням останніх створити накопичувальний ремонтний фонд, у тому числі для ліфтів, не в змозі підняти «непідйомне». Лиш ми самі, контролюючи та ефективно використовуючи власні ресурси зможемо впевнено дивитись вгору, отримуючи задоволення від висотного пейзажу.

Владислав ПУЧИЧ
До ладу!, №5

Реклама
Published in: on 21.10.2007 at 10:00  Комментарии к записи Картково-ліфтовий пасьянс або чергова непідйомна тема отключены  
%d такие блоггеры, как: