ВАТ «Житомиргаз»

Газифікація Житомирської області розпочалася в 1948 році із введенням в експлуатацію компресорної станції в районі міста Бердичів на ділянці магістрального газопроводу „Дашава – Київ”. Обласний центр отримав газ тільки у 1955 році. Темпи розвитку газового господарства в області були повільними. На час створення обласного підприємства газового господарства (1975 р.) в області було газифіковано тільки 117,3 тис. квартир у двох містах, протяжність газопроводів становила 331 км.

Будівництво газових мереж і споруд на них практично виконувало одне спеціалізоване управління , створене при об’єднанні „Житомиргаз”. Щорічно обсяг робіт становив 30-35 км.

Із створенням підприємства „Житомиргаз” у складі республіканського об’єднання „Укргаз” в області почали розвиватися експлуатаційні бази в усіх районних центрах, побудовано потужну газонаповнювальну станцію скрапленого газу на 1000 т. Здійснювалося технічне оснащення газових господарств.

Інтенсивна газифікація області розпочалася з 1990-1991 років з прийняттям Постанов Уряду України №339 і №228 про ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, якими передбачалося будівництво 234 км газопроводів-відводів, 2212 км розподільних газових мереж і газифікація природним газом 11327 квартир.

Для виконання значного збільшення обсягів робіт з газифікації області було залучено спеціалізовані організації з 15 областей України.

У 1995 році було створене відкрите акціонерне товариство „Житомиргаз”. Для забезпечення безаварійного та якісного обслуговування збудованих газових мереж і споруд на них в 1990-1994 рр. введено в експлуатацію бази газового господарства в смт Ружин, містах Овруч та Малин.

Введення в дію магістрального газопроводу „Торжок – Західна Україна” дало можливість подати природний газ шести районам області.

За кілька років побудовано 10 сучасних виробничо-експлуатаційних баз, природний газ отримали ще дев’ять районів області.

Зараз в зоні обслуговування ВАТ „Житомиргаз” експлуатується 5273 км газопроводів, в тому числі 68 км поліетиленових, 543 ГРП,1120 ШРП, газонаповнювальна станція. Природним газом газифіковано 256,2 тис. квартир. 3268 промислових і комунально-побутових об’єктів, 63 теплопостачальних підприємства.

Сьогодні колектив активно працює на перспективу, вишукує шляхи зниження собівартості послуг, збільшення доходів, скорочення втрат газу, при цьому основною умовою роботи підприємства залишається забезпечення безаварійного і безпечного газопостачання.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи ВАТ «Житомиргаз» отключены  

ВАТ «ЕК «Житомиробленерго»

Електропостачання Житомирської області здійснює, визнаний у регіоні природний монополіст ВАТ «ЕК «Житомиробленерго». Компанія обслуговує : повітряні лінії електропередачі напругою 0,4-110 кВ — 35393 км; кабельні лінії напругою 6-10 кВ — 1334 км; електропідстанції напругою 35-110 кВ — 193 шт., загальною потужністю 2001,5 МВА; ТП, РП 6-10/0,4 кВ — 8633 шт., загальною потужністю 1467, 3 МВА.

Від електромереж компанії живиться 574401 абонент у т.ч. фізичних — 561914 та 12487 юридичних абонентів. Структура споживання електроенергії наступна: промислові споживачі більш 750 КВА – 35,52 % ( 641439 тис.кВт-год) промислові споживачі до 750 КВА – 14,89 % ( 268921 тис.кВт-год ) населення – 29,18% ( 526921 тис.кВт-год); населені пункти – 2,73% ( 49126 тис.кВт-год); електрифікований міський транспорт – 1,22% (22004 тис.кВт-год) сільгоспспоживачі – 3,41 % ( 61595 тис.кВт-год) непромислові споживачі – 13,05 % ( 235580 тис.кВт-год).

За минулий рік: — обсяг постачання електроенергії власним споживачам склав 1млрд. 805 млн. кВт-годин. — середньо — облікова чисельність штатних працівників компанії склала 3243 чоловіка. До складу компанії на сьогоднішній день входить 24 райони електричних мереж ( РЕМ ). Розрахунки за куповану в ДП «Енергоринок» електроенергію проводяться на 100 відсотків, при цьому повністю погашена реструктуризована заборгованість.

Продовжується виконання Інвестиційної програми. Зокрема у 2006 році налагоджено випуск та встановлення електронних електролічильників власного виробництва, встановлення облікових систем «АДД-Енергія», опорних електронних електролічильників, введено в промислову експлуатацію автоматичну систему комерційного обліку електроенергії по периметру області (АСКОЕ), проведено технічне переозброєння ПС 35-110кВ, продовжується будівництво ЛЕП 0,4-10кВ, заміна масляних вимикачів 10кВ на вакуумні, заміна голих проводів на ізольовані та інше, усього на 25,8 млн.грн. Крім того, виконана запланована на 2006 рік виробнича програма з ремонту та технічного обслуговування електричних мереж, при цьому освоєно 10,149 млн.грн.

Продовжує функціонувати ремонтно-виробничий підрозділ Компанії. Де проводиться ремонт вводів 35-110 кВ, виготовлення обмоток ВН для силових трансформаторів 6-10/0,4 кВ, роз’єднувачів 10 кВ, щитів КТП, запобіжників ПК-10, алюмінієвих наконечників тощо.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи ВАТ «ЕК «Житомиробленерго» отключены  

Промисловий комплекс Житомирської області

У промисловому комплексі області утримується позитивна динаміка зростання обсягів виробництва. Якщо у минулому році темп приросту обсягів виробництва до попереднього року склав 5,1%, то за січень — червень п. р. приріст становив 10,4%.

В розрізі галузей промисловості індекс промислового виробництва за січень – червень 2007 року у порівнянні до відповідного періоду минулого року найбільший у машинобудуванні (21,5%), добувній промисловості (19,5%), хімічній та нафтохімічній промисловості (19,1%), обробленні деревини та виробництві виробів з деревини (17,0%), целюлозно — паперовій (15,5%), виробництві інших неметалевих мінеральних виробів (15,3%), металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (1,7%).

За підсумками роботи 6 місяців п. р. у легкій промисловості на 2% не досягнуто рівня виробництва минулого року і запланованого Програмою зростання темпів виробництва (5,1%). Враховуючи, що у легкій промисловості майже на 90 відсотків виробництво здійснюється за давальницькою схемою, виробничі програми формують іноземні замовники, які в основному є власниками підприємств. Найбільший спад виробництва допустили підприємства з виробництва взуття, зокрема ВАТ „Крок” (60,0%), СП „РІФ-1” м. Житомир (23,1%), ВАТ „Крок-1” (31,6%), ДП „Модітал” (12,9%).

Крім того, зменшено виробництво порівняно з минулим роком у зв’язку з відсутніми замовленнями на продукцію ОП „Народницька стрічко-ткацька фабрика” (-62,3%), ТОВ „Трикотажний комбінат” (-36,6%), ЗАТ „Тетерів” (-24,6%), АТЗТ „Арсанія” (-20,9%), ЗАТ „Овручанка” (-20,5%), ЗАТ „Восход” (-18,5%), АТЗТ „Радомишлянка” (15,5%).

В головному управлінні промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації у червні п. р. проведено нараду з питань стабілізації роботи підприємств легкої промисловості, з керівниками підприємств опрацьовано заходи щодо оновлення асортименту випуску продукції, розширення виробництва продукції на внутрішній ринок.

У галузі металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів за січень – червень поточного року обсяги виробництва зросли на 1,7% порівняно з минулорічним періодом, але на 4,2 п.п. темпи зростання менші запланованих програмою.

З метою виправлення ситуації в управлінні промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації проведено співбесіду з керівниками підприємств галузі (ВАТ „ЖЗОК”, ДП ТОВ „Ворд Білдінг Системс Україна, ДП „Євроголд Індестріз ЛТД” та ін.) щодо розв’язання проблемних питань підприємств і збільшення обсягів виробництва продукції.

Продуктивність праці у минулому році у промисловості підвищилась на 10,7%, а за звітний період п. р. — на 14,9% до відповідного періоду минулого року, при цьому найбільше у машинобудуванні /40,2%/, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції /35,2%/ та добувній промисловості /14,4%/.

Заробітна плата у промисловості порівняно із минулим роком зросла більш як на третину і у квітні п. р. становила 1058 грн. Найвищий рівень зарплати у добувній галузі 1497 грн., металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів 1341 грн., целюлозно-паперовому виробництві 1276 грн., хімічному виробництві 1176 грн.

Досягнуті позитивні результати в промисловості сприяють зростанню надходжень податків і зборів до бюджетів усіх рівнів.

Інвестиційно привабливими для іноземних партнерів стали підприємства з виробництва деревини та виробів з неї, підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, добувної промисловості та оброблення металу.

Найбільша частина інвестиційних ресурсів зосереджена на підприємствах міст Житомира, Новограда-Волинського, Бердичева, Бердичівського та Радомишльського районів.

Суттєво впливатиме на зростання обсягів промислового виробництва у наступному році введення потужностей з виробництва сантехнічної кераміки польською компанію «Церсаніт» в Новоград – Волинському, де реалізується інвестиційний проект у 100 млн. євро, а кількість працюючих становитиме біля трьох тисяч осіб.

На ЗАТ «Інтертайл» м. Коростеня реалізується інвестиційний проект з виробництва керамічної плитки кошторисною вартістю 15,6 млн. дол. США.

З червня 2007 року планується випуск продукції, а чисельність працюючих становитиме 300 осіб.

ДП «Євроголд Індестріз ЛТД» м. Житомира реалізує інвестиційний проект по розширенню виробництва товарів народного споживання, обсяг яких у минулому році становив 63 млн. грн. У 2007-2008 роках передбачається розширення виробництва за рахунок вільних площ ВАТ «Житомирський завод хімічного волокна» та створення ще 300 нових робочих місць.

Інноваційною діяльністю на сьогодні займається 32 промислове підприємство або (9,3% їх загальної кількості).

Серед інноваційно активних підприємств майже 32% припадає на підприємства целюлозно-паперової галузі, 24% — на машинобудування, 21%-харчової промисловості, 8% — на металургію.

Інноваційно активні підприємства зосереджені в усіх містах обласного підпорядкування та в Андрушівському, Житомирському, Коростенському, Овруцькому, Олевському і Романівському районах. На обласний центр припадає 42% всіх інноваційно активних підприємств.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи Промисловий комплекс Житомирської області отключены  

Освіта Житомирщини: історія та розвиток

Історія розвитку освіти Житомирщини сповнена динамізму, проблем і досягнень. До 1917 року на всій території Волинської губернії, куди входила й Житомирщина, було 1146 шкіл, з яких лише 16 — середніх. На початку ХХ століття письменне населення на Волині становило тільки 3,6 відсотка. Не було жодної школи з українською мовою навчання. Мізерна кількість початкових і середніх навчальних закладів, жодного вузу. Одна школа обслуговувала населення багатьох сіл.

Після Жовтневої революції на Житомирщині розгорнулася наполеглива боротьба за втілення в життя програми культурної революції. До цієї справи залучалися вчителі, лікарі, студенти, учні старших класів, грамотні громадяни. Одночасно створювалась єдина трудова школа з викладанням рідною мовою. В 1921 році на Волині функціонувало вже 1344 трудшколи, 42 навчальні заклади профосвіти, 36 шкіл ліквідації неписьменності, 140 вечірніх курсів, 347 хат-читалень. В містах і селах працювали лікнепи, де до 1925 року навчалися грамоти понад 60 тис. чоловік, у школах працювало 2300 вчителів.

Ще не закінчилася громадянська війна, коли Волинський губком робітничо-селянської оборони в своїй газеті „Известия” від 10 жовтня 1919 р. опублікував наказ, в якому проголошувалося: „Робітничо-селянський уряд, заклопотаний підготовкою шкільних працівників, які відповідали б вимогам єдиної трудової школи, відкриває в м. Житомирі педінститут за планами, розробленими Наркомом, і доручає тимчасовій педагогічній раді почати заняття з 16 жовтня”.

З утворенням у 1937 році Житомирської області розвитку освіти стали приділяти ще більше уваги. За переписом 1939 року письменних в області віком від 9 до 49 років було 87 відсотків. Важливу роль у підготовці вчителів відіграв педінститут, який до 1940 року випустив понад 5 тисяч учителів. У 1930 році на базі педтехнікуму відкрився Бердичівський учительський інститут, що дало змогу в основному розв’язати проблему підготовки кадрів для народної освіти.

Великим випробуванням для трудящих Житомирщини, як і всього радянського народу, стала Велика Вітчизняна війна. Гітлерівські загарбники зруйнували і знищили 1545 шкільних приміщень, 154 дитячі установи. В післявоєнні роки трудящі Житомирщини першими виявили патріотичний почин по відбудові і ремонту шкіл. На весь Радянський Союз став відомий рух жителів Верхівні тодішнього Вчорайшенського району, які у червні 1944 року власними силами відремонтували 25 класних кімнат, все шкільне обладнання та устаткування, завезли паливо.

Мережа шкіл і кількість учнів на Житомирщині вже в 1950 році перевершила довоєнний рівень. У наступні роки турбота про школу, освіту не припинялася. За період з 1966 по 1980 роки в області було збудовано 222 школи на 92 тисячі місць, 388 дошкільних закладів на 32,8 тисячі місць, добудовано майже 500 класних кімнат, що дало змогу значно розширити можливості навчально-виховного процесу. Особливого розвитку набрало будівництво шкіл на селі за кошти колективних господарств.

Разом з тим, у селах з малою кількістю населення закрито 399 початкових шкіл, що мало негативний вплив на розвиток цих населених пунктів, віднесених до розряду так званих „неперспективних сіл”. У 1980 р. в області функціонувало 1098 шкіл, в яких навчалось 302 тис. учнів і працювало 15 тис. учителів та 2,5 тис. вихователів. З них 95,4% мали вищу освіту. Лише за десяту п’ятирічку середню освіту отримали 142 тис. юнаків та дівчат. У 1978 р. було прийнято Закон про обов’язкову середню освіту, а більшість шкіл переведено на кабінетну систему навчання. За 20 років 1760 учителів області стали відмінниками народної освіти, 128 – орденоносцями, а Я.В. Кульчицька, О.А. Полосенко, Л.Ф. Бобровська, С.О. Старовєрова, Є.М. Литвин, Т.В. Удовицька, А.Е. Звайгзне, В.В. Сульська, Ю.Ф. Герасько, М.І. Корчик, В.І. Смик удостоєні звання заслужених вчителів України.

У 80-х роках у народній освіті Житомирщини головна увага була зосереджена на здійсненні реформи загальноосвітньої та професійної школи, на проблемах переходу загальноосвітньої школи на одинадцятирічне навчання.

На початок 1985/86 навчального року в області нараховувалось 1002 денних школи, серед них було 184 початкових, 439 неповних середніх, 368 середніх та 11 спеціальних. У них навчалося 222 690 учнів, з яких 170 402 – в середніх школах. Їх навчали 16 959 учителів. Для професійної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл в області було створено 13 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, 60 навчальних цехів на підприємствах, організовано 13 тисяч робочих місць.

Започатковане в 1940 р. професійно-технічне навчання молоді, починаючи з 1965 р., теж зазнало значних змін. З 1968 р. училища перетворено в середні, де поряд з професією учні отримували знання за середню школу. В цій системі 84% інженерно-педагогічних кадрів і майстрів виробничого навчання мали вищу освіту. В рік училища випускали до 8 тисяч фахівців робітничих професій. Міцніла їх матеріальна база. Будувались нові корпуси, майстерні, цехи, їдальні, гуртожитки. Заводи закріплено за училищами як базові. Від них училища отримали сотні верстатів та іншого устаткування. Сільські училища отримали 150 тракторів, 164 вантажних автомобілі, 75 зернозбиральних комбайнів. Тепер учні під час навчання могли самі виготовляти потрібні їм обладнання, інструменти. Вони своїми силами обладнали 80 навчальних кабінетів і лабораторій, 23 майстерні.

Станом на 1 січня 1986 року в системі професійно-технічної освіти навчалося 19,5 тис. чоловік. Лише в 1985 році для народного господарства професійно-технічні училища області підготували 11 тис. кваліфікованих робітників. Кожен п’ятий випускник прийшов на виробництво з підвищеним розрядом, кожен десятий одержав диплом з відзнакою.

Зверталась увага на організацію дошкільних дитячих установ. Якщо в 1966 р. в їх системі виховувалось 13 тис. дітей, то в 1980 р. – 48,9 тис. Лише на селі функціонувало 114 постійних і 795 сезонних дитячих ясел та садочків.

У підпорядкуванні органів освіти перебували літні піонерські оздоровчі табори. Лише за роки одинадцятої п’ятирічки їх число збільшилося з 768 до 873, а кількість дітей у них – з 67,9 тис. до 81,5 тисячі.

Невпинно йшов процес якісного оновлення педагогічних кадрів. У 1990 році в школах області працювало близько 20 тисяч учителів, більш як 65 відсотків яких – випускники місцевого педінституту. Щороку в школи області прибувало понад 400 його вихованців – учителів української і російської мов та літератур, математики і фізики, хімії і біології, іноземних мов та початкових класів. Багато з них стали справжніми майстрами педагогічної праці. Їх відзначено урядовими нагородами, почесними званнями.

Початок ХХІ століття визначив новий етап у розвитку освітньої галузі завдяки переходу на 12-річний термін, структуру та зміст навчання. Визначальним напрямком у розбудові освітньої галузі стало створення умов рівного доступу до якісної освіти, її інтеграції у загальноєвропейський освітній простір. Цьому сприяє оптимальна мережа навчальних закладів, які забезпечують потребу громадян в освітніх послугах. В області функціонує 879 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких здобувають освіту 161,5 тис. школярів.

Характерною ознакою стало підвищення рівня інформаційної культури учнів. Завершується оснащення навчальних закладів І-ІІІ ступенів навчальними комп’ютерними комплексами, на що у 2006-2007 роках область отримала субвенцію в сумі 13 млн. грн. Відбувається перехід старшої школи на профільне навчання.

Однією з головних є проблема поліпшення умов функціонування навчальних закладів, зміцнення їх матеріально-технічної бази. За останні 5 років введено в дію 11 нових шкільних приміщень. Соціальний захист дітей малозабезпечених категорій забезпечують 17 закладів інтернатного типу, де виховується 2,7 тис. дітей.

Позитивні зміни відбуваються у дошкільній освіті, яка є базисом системного розвитку дитини. Завдяки спільним зусиллям органів місцевої виконавчої влади дошкіллям вдалося охопити більше половини дітей віком до 6 років. За останні 2 роки відновлено роботу 88 дитячих садків. Важливим чинником соціально-економічного розвитку суспільства є система професійно-технічної освіти, де в 27 закладах навчається 10,6 тис. учнів за 130 професіями.

Нового імпульсу в останні роки набув розвиток вищої освіти. В області функціонує 41 вищий навчальний заклад, де здобувають освіту близько 59 тис. студентів. Особливе місце тут посідають Житомирський державний університет ім. І. Франка, технологічний та агроекологічний університети. Освітня галузь області вдосконалює свою діяльність на шляху переходу до інноваційної моделі розвитку суспільства.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи Освіта Житомирщини: історія та розвиток отключены  

З історії адміністративно-територіального поділу Житомирської області

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Площа території – 29,9 тис.кв.км., що становить 4,9 % території України. Довжина області зі сходу на захід -170 км , із півночі на південь -230 км.

В давні часи на території області жили слов’янські племена, нащадками яких стали древляни. Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у древлянській землі був Іскоростень (нині Коростень).

З утворенням Київської Русі древлянська земля увійшла до її складу.

Наприкінці XIII і на початку XIV ст. землі області увійшли до Литовського великого князівства. За Люблінською унією 1569 року територія Житомирщини в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі.

Після Третього поділу Польщі (1795 р) переважна частина території області увійшла до складу Волинської губернії, центром якої з 1804 року став Житомир.

Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в 1923 році здійснено адміністративно – територіальний поділ Волинської губернії шляхом утворення на території майбутньої Житомирської області Коростенського, Нов. – Волинського та Житомирського округів, в склад яких увійшли відповідні міста та райони. Наступне глобальне адміністративно – територіальне реформування було здійснено згідно з Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р., в ході якого зазначені округи були ліквідовані та утворена Житомирська область шляхом поділу Київської області, а також приєднання до неї м. Бердичів, Дзержинського, Любарського, Чуднівського та Янушпольського районів Вінницької області. В даний час за своїми розмірами область входить до числа найбільших в Україні – займає п’яте місце. Довжина області із заходу на схід – 170 км., із півночі на південь – 230 км.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи З історії адміністративно-територіального поділу Житомирської області отключены  

Фінансова система Житомирської області

Фінансова система Житомирської області була створена разом з утворенням Житомирської області у 1937 році.

В даний час до фінансової системи області входять: Головне фінансове управління облдержадміністрації, 23 фінансові управління районних державних адміністрацій та 7 фінансових структурних підрозділів місцевого самоврядування виконкомів міських рад.

Фінансові органи області забезпечують реалізацію державної бюджетної політики на території області, готують пропозиції щодо фінансового забезпечення заходів соціально-економічного розвитку, здійснюють контроль за дотриманням підприємствами, установами й організаціями законодавства щодо використання ними бюджетних коштів та коштів цільових фондів, утворених обласною радою, здійснюють загальну організацію та управління виконанням бюджету, координацію діяльності учасників бюджетного процесу.

Відповідно до покладених завдань фінансові органи беруть участь у розробленні балансу фінансових ресурсів області, організовують виконання бюджету, забезпечують надходження доходів до бюджету та вживають заходів до ефективного витрачання бюджетних коштів, забезпечують захист фінансових інтересів держави та здійснюють у межах своєї компетенції контроль за дотриманням бюджетного законодавства; беруть участь у формуванні та реалізації інвестиційних програм.

Завдяки зусиллям фінансових органів бюджет області виконується щомісячно і якісно, тобто по джерелах надходжень. Так, за І півріччя 2007 року бюджет області виконано на 123,4 відсотка, перевиконання становить 66,9 млн.грн, в т.ч. обласний бюджет виконано на 119,4 відсотка, перевиконання становить 13,6 млн.грн.

Кошти від перевиконання обласного бюджету в основному спрямовуються на вирішення проблемних питань бюджетних установ:

— підготовку закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального забезпечення до роботи в осінньо-зимовий період;
— придбання медичного обладнання та апаратури;
— завершення будівництва загальноосвітніх шкіл;
— газифікацію населених пунктів;
— придбання житла багатодітним сім’ям;
— завершення будівництва поліклініки обласної лікарні та багато інших питань.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи Фінансова система Житомирської області отключены  

Про стан розвитку та підтримки підприємництва Житомирської області

Мале і середнє підприємництво, як самостійна соціально-економічна система, розвивається в складних умовах. Однак, незважаючи на наявність проблем, спостерігається позитивна динаміка його розвитку в регіоні за останні роки.

На початок 2007 року в області функціонувало майже 70 тисяч суб’єктів малого підприємництва, що на 9% більше 2006 року, з них кількість малих підприємств становила 6,1 тис., що на 1% більше попереднього року.

Малий бізнес розвивається в багатьох галузях господарського комплексу. Підприємства торгівельної сфери складають близько 30 відсотків загальної кількості малих підприємств, у промисловій галузі їх сконцентровано 23%, у посередницьких операціях з нерухомістю зайнято 17, у сільському господарстві –11 відсотків, у будівництві – 8%, транспорті –4%. Незначна частка підприємств функціонує в галузях освіти, охорони здоров’я, низькими темпами розвивався малий бізнес в інноваційній та науковій сферах.

З урахуванням працівників, що виконують роботи за договорами найму, а також підприємців, які працюють без статусу юридичної особи, в малому підприємництві зайнято майже 111 тис. осіб або п’ята частина усіх зайнятих економічною діяльністю.

Відслідковується позитивна динаміка у нарощуванні обсягів виробництво малими підприємствами. За 2006 рік реалізовано продукції (робіт, послуг) на 1,6 млрд. грн., що на 8,7 відсотка більше ніж у 2005 році, в обсягах реалізації продукції області це становить 10,8%.

Створюються необхідні умови для формування сучасної мережі об’єктів підтримки бізнесу. Діє 2 фонди підтримки підприємництва (фермерства), 6 бізнес-центрів, 19 районних та міських громадських приймалень з питань розвитку підприємництва, 26 „гарячих” ліній, інші громадські організації та спілки підприємців.

При облдержадміністрації працює інформаційно-консультативний центр та 56 районних і міських інформаційно-консультативних установ, враховуючи інформаційно-консультаційні сектори при центрах зайнятості, інформаційні пункти при податкових інспекціях та при інших органах влади.

В області реалізується єдина в Україні програма по удосконаленню шкільної економічної освіти. Досвід по її впровадженню передавався в Грузії та Польщі. В її рамках в усіх районах і містах області були проведені семінари для вчителів економіки, на яких їм презентувався четвертий шкільний посібник „Стратегія успіху”. Житомирським інститутом підприємництва і сучасних технологій підготовлено дві групи вчителів за фахом «Економіст» на пільгових умовах (50% оплати за навчання кошти обласного бюджету, 50% власні кошти вчителів). для викладання предмету „Основи економіки” в середніх навчальних закладах області.

З метою покращення доступу підприємців, які працюють в пріоритетних сферах діяльності та створюють додаткові робочі місця, до кредитних ресурсів через регіональний фонд підтримки підприємництва відшкодовується частина банківських процентних ставок по кредитах за рахунок коштів обласного бюджету. На відшкодування частини відсотків за надані банківські кредити суб’єктам підприємництва у 2006 році з обласного бюджету виділено 77 тис. грн., що дозволило залучити підприємцям на свій розвиток кредитів в сумі 604,5 тис. гривень.

З метою скорочення часу та усунення зайвих перешкод для започаткування бізнесу у всіх районах і містах області працюють реєстраційні та дозвільні центри. В результаті проведеної роботи за 2006 та І півріччя 2007 року до районних та міських адміністраторів дозвільних центрів області звернулося понад 10 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності щодо видачі документів дозвільного характеру та отримання консультацій, 6,5 тис. суб’єктам господарювання видано дозволи на здійснення підприємницької діяльності.

На вирішення проблем, які існують в даній сфері економіки області спрямовані заходи обласної Комплексної програми розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки, затвердженої рішенням сесії обласної ради.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи Про стан розвитку та підтримки підприємництва Житомирської області отключены  

Будівельна галузь Житомирської області

Одним з основних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування було і залишається створення соціальної інфраструктури та розвиток будівельної галузі в області.

В галузі будівництва за період із 1958 року по 1991 рік було освоєно капіталовкладень на суму біля 700 млн. радянських карбованців, у тому числі на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи було освоєно 6 млн. карбованців.

Введено в експлуатацію:

— житлових будинків загальною площею більше 45 млн.кв.м. на 950 тис. квартир;
— шкіл більше ніж на 100 тис. уч.місць;
— лікарень біля 7 тис. ліжко/місць;
— поліклінік на 13 тис. відвідувань у зміну;
— клубів та будинків культури на 5,5 тис. місць;
— кінотеатрів на 800 місць;
— аеровокзальний комплекс на 200 пас./год із злітно-посадковою смугою 58,3 тис.кв.м;
— АТС біля 11 тис. номерів;
— водопровідних мереж більше 150 км;
— водоочисних споруд біля 100 тис.м куб на добу;
— каналізаційних мереж-192 км;
— газових мереж понад 2 тис. км.

Протягом 1996-2006 років на будівництво об’єктів соціальної сфери спрямовано 4178,0 млн. грн. інвестицій в основний капітал. Інвестиції у житлове будівництво складають 835,9 млн. грн., що дало можливість ввести 1286,0 тис. м. кв. загальної площі житла.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи Будівельна галузь Житомирської області отключены  

Інвестиційна діяльність Житомирської області

Трансформаційні процеси, що відбувалися в економіці в дев’яностих роках, призвели до спаду інвестиційної активності суб’єктів підприємництва і за період з 1991 по 1999 р. обсяги інвестицій в основний капітал зменшилися у 13 разів.

Завдяки реалізації програмних заходів, незважаючи на нестабільність законодавства в сфері інвестицій і недосконалу податкову політику, привабливість підприємств Житомирської області для вітчизняних та іноземних інвесторів не зменшується, і інвестиційна діяльність не припиняється.

З 2000р. почалося зростання надходжень інвестиційних коштів.

Протягом останніх років в області спостерігається позитивна динаміка інвестицій в основний капітал. У 2005 році вперше було залучено більше 1 млрд. грн. В минулому році обсяг інвестицій в основний капітал склав 1,5 млрд. грн., що на 20,6 % більше, ніж у попередньому році. В цілому з 2000 по 2006 роки в регіон надійшло більше 5,3 млрд. грн. інвестицій в основний капітал.

Характерною ознакою іноземного інвестування є те, що в період з 1997 по 2000 роки мало місце значне вилучення іноземних ресурсів, внаслідок чого вони скоротилися більш як на 10 млн.дол.США. Позитивний баланс руху капіталу нерезидентів розпочався у 2000 році, коли об’єми прямих іноземних інвестицій досягли рівня 1997 року, а в наступному періоді капітал нерезидентів збільшився ще майже на 40%.

Іноземний капітал відіграє все більш відчутну роль у вирішенні соціально-економічних проблем. Загалом з 2000 року в економіку області залучено майже 100 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій.

Повсякчасно проводиться робота спрямована на формування привабливого інвестиційного іміджу регіону.

З метою поширення інформації про потенціал та інвестиційні можливості регіонів, галузей, підприємств області використовуються усі можливі канали: дипломатичні, комерційні, засоби масової інформації, мережа Інтернет. З цією ж метою представники області приймають участь у конференціях, бізнес-форумах, виставково-ярмаркових заходах, як в України так і за її межами.

За останні роки в області завдяки іноземним та вітчизняним інвестиціям започаткувало свою діяльність ряд потужних, стабільно працюючих підприємств в добувній та каменеобробній, деревообробній, хімічній та харчовій промисловості, будівництві та сільському господарстві.

Зокрема, ДП «Євроголд Індестріз Лтд» (м.Житомир) реалізує проект по випуску товарів народного споживання, ТОВ „Валки-Ільменіт” (Володарськ-Волинський район) впроваджує інвестиційний проект „Будівництво кар’єру та введення в експлуатацію переробного комплексу на Валки-Гацьківському родовищі ільменіту” та „Юніком-пром” з оброблення каменю, ЗАТ „Інтертайл” (м.Коростень) з виробництва керамічної плитки , ТОВ „Техна” (м.Нов.-Волинський) впроваджує проект з виробництва машин і механізмів для агропромислового комплексу, ДП „Премдор Україна” (Бердичівський район) з виробництва зрощеного брусу і виробництва внутрішніх і зовнішніх дверей, ТОВ „Олімпік Фарба” (Олевський район) та ряду інших.

Також у регіоні з проектом у 100 млн. євро працює польська компанія „Церсаніт”, яка будує на території Новоград-Волинського району завод і планує до кінця 2007 року розпочати виробництво сантехнічних виробів з кераміки.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи Інвестиційна діяльність Житомирської області отключены  

Розвиток споживчого ринку Житомирської області

Внутрішня торгівля є однією з галузей економіки, яка найбільш динамічно розвивається.

Тільки за чотири останніх роки загальний обсяг продажу споживчих товарів населенню області зріс з 1407,4 млн. грн. у 2002 році до 4654,9 млн. грн. у 2006 році. За 2006 рік обсяг обороту роздрібної торгівлі, з урахуванням діяльності ринків та фізичних осіб, зріс у порівнянні з 2005 роком на 22,2%. У I півріччі 2007 року він склав 2756,8 млн. грн., що у порівняльних цінах більше аналогічного періоду минулого року на 27,3%. За показником приросту обсягів обороту роздрібної торгівлі на одну особу область посідає 16 місце по Україні.

Оборот ресторанного господарства з урахуванням діяльності фізичних осіб-підприємців збільшився у 2006 році на 5,0% і склав 211,2 млн. грн., за I півріччя 2007 року – на 3,4% .

Інфраструктура галузі роздрібної торгівлі складається з 12 тисяч об’єктів (магазинів, кіосків), в тому числі 2,4 тис. підприємств, або 20% від загальної кількості, належать юридичним особам та 9,6 тис. підприємств, або 80%, – фізичним особам. За формами власності мережа підприємств роздрібної торгівлі поділяється: приватна – 96,4%, державна – 0,8%, комунальна – 2,8%.

Упродовж останніх років спостерігається тенденція розширення мережі підприємств торгівлі та ресторанного господарства, особливо за рахунок фізичних осіб-підприємців, створюються нові робочі місця. У сфері торгівлі відкриваються сучасні магазини, що відповідають європейським стандартам, з широким асортиментом товарів, новітніми технологіями, якістю обслуговування. Успішно працюють супермаркети ,,Фуршет”, ,,Еко”, ,,Квартал”, ,,Бумі”, а також магазини з реалізації складної-побутової техніки, а саме: ,,Технополіс”, ,,Електроніка”, ,,Ельдорадо”, ,,Макс-Електронікс” та інші.

Досить розгалужена мережа закладів ресторанного господарства області, яка налічує 1,5 тис. одиниць, в тому числі: 50% об’єктів належать юридичним особам та 50% – фізичним особам.

Створення конкурентного середовища у торговельній сфері позначилось на стані торгової мережі та мережі ресторанного господарства юридичних осіб. Ринкові відносини змушують підприємства, які не витримують впливу їх умов, припинити діяльність. Натомість, в більшості випадків, на базі їх роздрібної мережі розвивають торгову діяльність приватні підприємці.

Важливу роль у створенні сприятливих умов для розвитку дрібного бізнесу, відповідного вирішення питання зайнятості населення, а також надання широкого спектру торговельних та платних послуг споживачам відіграють ринки.

На сьогодні в області функціонує 71 ринок, з яких 53 (74,6%) – відносяться до приватної форми власності і 18 (25,4%) – знаходяться у комунальній власності. Із загальної кількості приватних ринків 30 або 56,7% належать системі споживчої кооперації.

Значна увага приділяється перетворенню ринків у сучасні торговельні комплекси, з цією метою проводиться певна робота щодо реалізації заходів, спрямованих на розширення їх інфраструктури, реконструкцію та впорядкування територій, на яких вони розташовані, збільшення надходжень до місцевих бюджетів від ринкового збору. Затверджена ,,Програма модернізації кооперативних ринків по Житомирській облспоживспілці на 2006-2010 роки”. У цілому в області проведено реконструкцію та технічне переоснащення більше 30 ринків усіх форм власності. За останні роки сума щорічних інвестицій, направлених на розвиток матеріально-технічної бази, нове будівництво та придбання основних засобів, складала майже по 6,5 млн.грн., що в 2,1-2,7 рази перевищує суми попередніх років.

Побутове обслуговування населення в області зароджувалося з окремих дрібних майстерень, цирулень, до послуг яких зверталося більш заможне населення. Ці об’єкти були приватними, надавали в основному по одному виду послуг, наприклад, пошиття одягу, ремонт взуття, перукарські послуги тощо, переважала в основному ручна праця. Поступово збільшувалася кількість об’єктів, впроваджувалися нові види послуг, при виконанні робіт застосовувалися різні механізми та пристрої.

З часом окремі виконавці послуг об’єднувалися, утворювали підприємства, які змінили форму власності і стали багатогалузевими.

На початку 70 років минулого століття в області була створена потужна сфера, до складу якої входили спеціалізовані підприємства – фабрики з індивідуального пошиття та ремонту одягу, індивідуального пошиття та ремонту взуття, ремонту та в’язання трикотажних виробів, виготовлення та ремонту меблів, хімчистки та фарбування одягу, банно-пральні комбінати, багатогалузеві підприємства – це міськпобуткомбінати і райпобуткомбінати з розгалуженою системою підрозділів, які надавали по 20 і більше видів послуг, а також облпобутрембудтрест, до складу якого входило 15 міжрайонних дільниць з надання послуг по ремонту та будівництву житла за індивідуальними замовленнями.

На початку 90 років ХХ століття розпочалося роздержавлення та приватизація підприємств сфери побуту, під час якої припинили діяльність нерентабельні та збиткові підприємства. Це вплинуло на загальну кількість діючих об’єктів у галузі, що складала 1945 підприємств та їх структурних підрозділів на 01.01.1991р., 1217 на 01.01.94р., 1036 на 01.01.95р.

Найбільш постраждали об’єкти з надання санітарно-гігієнічних видів послуг лазень, пралень та хімічної чистки одягу.

Відбулися зміни форм власності підприємств галузі. Для порівняння: в 1995 році із 794 об’єктів-юридичних осіб – 477 підприємств колективної власності, 9 приватної, 308 державної, що складало відповідно 60,1%, 1,1% та 38,8%. На сьогодні у сфері побуту здійснюють діяльність понад 2000 суб’єктів господарювання усіх форм власності, серед них лише 1,5% державних та комунальних, а 68% від загальної кількості суб’єктів складають приватні підприємці і 30,5% – колективні підприємства.

Упродовж останніх років розпочинають діяльність нові підрозділи з надання побутових послуг у системі споживчої кооперації. На вільних торговельних площах районних споживчих товариств працюють понад 120 підрозділів з надання платних послуг, а саме: майстерні з ремонту взуття, одягу, складної побутової техніки, виготовлення ключів, обробки деревини, пункти технічного обслуговування транспортних засобів громадян, надання ритуальних послуг, ксерокопіювання, приймання одягу в хімчистку, перукарні, тощо.

Найбільш швидкими темпами сфера побутового обслуговування населення розвивається в обласному центрі та містах обласного підпорядкування. В даних населених пунктах в основному збережена та розширюється мережа побутових підприємств усіх форм власності, впроваджуються нові види побутових послуг, а саме: оздоровчі комплекси, косметичні послуги, послуги з погодинного прокату у спеціальних приміщеннях для аматорської гри гральних програм, комп’ютерів, послуг з ремонту та обслуговування комп’ютерної техніки та ін. Відкриваються також підприємства з надання побутових послуг, обладнані за європейським стилем, в основному це салони-перукарні.

В районних центрах, в ряді сіл та селищ області розширюється мережа підприємств з надання перукарських послуг, ритуальних, ремонту взуття, виготовлення ксерокопій, технічного обслуговування та ремонту автотранспорту громадян, переробки сільськогосподарської продукції, транспортні послуги з перевезення вантажів, послуги з газифікації, електрифікації та інші.

З метою подальшого розвитку сфери побутового обслуговування населення області, в тому числі у сільській місцевості, підвищення якості надання побутових послуг головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 02.07.07 № 240 ,,Про заходи щодо розвитку сфери побутового обслуговування населення в області на 2007-2010 роки”.

Житомирська обласна державна адміністрація

Published in: on 11.04.2008 at 10:00  Комментарии к записи Розвиток споживчого ринку Житомирської області отключены