Урядова коаліція обдурила аграріїв. Законопроект №2137 «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» не прийнято

Учора, 21 травня, у парламенті було провалено прийняття закону «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції», підготовленого у Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Законопроект відправлено на повторне друге читання. Тим самим українським аграріям фактично відмовлено у цивілізованій сучасній формі організації оптових ринків.

Звертаю увагу на ту обставину, що про необхідність створення належних організаційних та законодавчих умов для формування в Україні прозорих каналів просування сільгосппродукції від виробника до кінцевого споживача неодноразово останнім часом говорила Прем’єр-міністр.
Ще у листопаді 2008 року розпорядженням КМУ №1447-р схвалено Концепцію Державної цільової програми створення оптових ринків сільгосппродукції. У ній зазначено, що на цю благородну справу буде виділено понад 7 млн гривень. Далі, починаючи з січня 2009 року, на засіданнях Кабінету міністрів, на спеціальній нараді з питань організації саме оптових ринків та інших зібраннях з вуст Юлії Тимошенко звучали бравурні заклики:

«нам необхідно терміново забезпечити доставку сільгосппродукції від сільських господарств на нормальні колгоспні ринки»,
«у найближчий час вдасться налагодити всю кооперативно-виробничий ланцюжок — від обробки сільгосппродукції до забезпечення її доставки на незалежні від спекулянтів аграрні ринки»,
«недосконалість діючого законодавства у частині відсутності розвинутої мережі оптових ринків сільгосппродукції»,
«2009 рік має стати роком створення всіх умов для роботи сільських домогосподарств, щоби їхня продукція потрапляла до людей без зайвих посередників та за нормальною ціною».

З надривом у голосі Юлія Володимирівна запевняла країну, що для втілення цих планів та обіцянок найближчим часом будуть прийняті необхідні закони.
І що ж ми бачили вчора на засіданні парламенту? Саме фракція БЮТ майже у повному складі не голосувала за проект закону про оптові ринки. Однодумці Юлії Володимирівни показали — як щиро може брехати народові Тимошенко. За красивими слова — жодної конкретної справи. За нібито переконливими пропозиціями — ігнорування потреб простих трудівників від землі.
Урядовій коаліції насправді байдуже, чи будуть визначені правові засади організації оптових ринків сільгосппродукції в Україні — а такі норми виписані у законопроекті.
БЮТівці проти того, аби були врегульовані відносини сторін у питаннях організації оптової торгівлі, проти захисту прав аграріїв як безпосередніх виробників продукції — а такі відносини закріплено у законопроекті.
Ті, хто не підтримав документ, проти надання фінансової допомоги з держбюджету в період становлення оптового ринку — а саме про це ідеться у проекті закону.
Важко дати оцінку таким діям. Чого тут більше — лицемірства чи зради? У той час, коли однією з гострих проблем в Україні залишаються існування непрозорих схем збуту сільгосппродукції, відсутність структур оптової торгівлі, що зумовлює значні цінові коливання, на зазначену продукцію, додаткові витрати виробників, переробників та споживачів, — уряд грається з селянами в словесний пін-понг. Обіцянка-цяцянка, а дурневі радість, кажуть у народі у подібних випадках. То невже Уряд має свій народ за дурнів?
Того ж дня не голосувала коаліція і за прийняття законопроекту № 4043 «Про внесення змін до деяких законів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств» (його підготував Комітет ВР з питань соціальної політики та праці). Поправки, зокрема, пропонують встановити, що члени особистих селянських господарств належать до категорії зайнятих громадян і отже, у разі позбавлення єдиного способу заробітку, повинні вважатися і можуть бути зареєстровані як безробітні. На час кризи такий соціальний захист на селі вкрай актуальний. Але з цим відмовилися рахуватися представники коаліції, і особливо БЮТу.

Завтра у Києві відбудеться велика нарада голів сільських та селищних рад, яку скликала прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Представники уряду знову говоритимуть про проблеми села, співчуватимуть аграріям щодо їхніх суворих проблем та обіцятимуть виправити ситуацію. І це після неприйняття таких потрібних законопроектів?!

Вищий цинізм полягає в тому, що законопроект про оптові ринки ініціювали народні депутати від БЮТу (Іван Кириленко), НУ-НСу (Михайло Полянчич), а також блоку Литвина (Сергій Терещук та Катерина Ващук). Своїх же не підтримали і не проголосували…

Це свідчить лише про одне — Уряд і коаліція не думають про людей, про селян, а переймаються виключно політичною доцільністю та власними політичними інтересами.

До уваги журналістів. Є можливість отримати особистий коментар Голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи Присяжнюка щодо зазначеної проблеми. Дзвоніть.: (044) 255-38-73, 255-29-38.

Published in: on 22.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Урядова коаліція обдурила аграріїв. Законопроект №2137 «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» не прийнято отключены  

Очерет Михайло Йосипович

Очерет Михайло Йосипович
9.04.1926 — 8.02.1945
Герой Радянського Союзу

Очерет Михайло Йосипович — стрілець 990-го стрілецького полку 230-ї стрілецької дивізії 1-го Білоруського фронту, єфрейтор.

Народився 9 квітня 1926 року в обласному центрі України — місті Житомирі. Єврей. Член ВЛКСМ з 1944 року. Закінчив 7 класів школи № 23 міста Житомира. На початку війни разом з сім’єю переїхав до міста Пугачов Саратовської області, де і закінчив середню школу.

У 1943 році добровільно вступив у Червону Армію. У боях Великої Вітчизняної війни з 1943 року. Воював на 1-му Білоруському фронті. Пройшов з боями шлях від Дніпра до Одера.

7 лютого 1945 року стрілецький батальйон 990-го полку, діючи у передовому загоні 230-ї стрілецької дивізії, ще з ранку форсували річку Одер і захопив село Карлсбізе. Тепер він вів запеклий бій за утримання і розширення плацдарму. Ворог відчайдушно контратакував, намагаючись відкинути батальйон за річку. Адже Одер — остання велика водна перешкода на підступах до Берліна. І цю перешкоду долали наші воїни.

Втома, замерзший одяг сковували руху бійців. Погрітися б, просушити обмундирування та й відпочити трохи … Але такої можливості не було. Ворог тиснув, і треба було відбиватися. Тільки до вечора напруга бою трохи спала.

Взвод 7-ї роти, в якому служив єфрейтор М.І. Очерет, було виділено для охорони штабу батальйону і розташувався в селі.

Командир попередив, що фашисти готують новий удар. Підійшли танки ворога, підтяглася артилерія, міномети. Але плацдарм треба утримати. Адже наші головні сили до ранку почнуть переправу.

Вранці 8 лютого 1945 року артилерійські та мінометні вибухи розірвали тишу. Трохи відпочивши за ніч бійці в густій предутреннем тумані займали оборону. Відділення М.І. Очерета розташувалося на перехресті вулиць. Звідси зручно було вести обстріл і спостереження.

А за околиці села вже розгорався бій. Під прикриттям туману ворог атакував двома батальйонами піхоти з 15 танками. Після потужної артилерійсько-мінометного нальоту гітлерівцям на вузькій ділянці вдалося прорвати оборону батальйону і увірватися в Карлсбізе. Над штабом батальйону нависла смертельна загроза. Загине штаб — некерований батальйон навряд чи утримає плацдарм.

Мужньо відбивалися бійці батальйону від тиснувшого ворога, але занадто нерівні були сили. Танки, хоча й повільно, але неухильно просувалися вздовж села. Оглушливо розриви снарядів і мін почастішали, місцями загорілися будівлі, потягнуло димом і гарью. Переривчастий вітер розірвав завісу туману і погнав його до річки, в яри. Прояснилося, і єфрейтор М.І. Очерет побачив: танки ворога, ведучи безперервний вогонь з гармат і кулеметів, наближаються до його позиції.

М.І. Очерет ще раз перевірив гранати, розклав їх біля себе і затамував подих в очікуванні головного танка. Ворог йшов колоною, вузька вулиця села виключала обгін і маневр. Досить підбити перший танк — і вся колона буде затримуватися.

Ось фашистські чудовиськавже майже поруч. М.І. Очерет кинув зв’язку гранат назустріч наступаючому танку. Оглушливо вибух потряс вулицю. Танк ненадовго завмер, але потім знову, ведучи вогонь, рушив уперед прямо на М.І. Очерета.

Невже промахнувся? А як же плацдарм? Великою кров’ю бійців обійшлося його захоплення. В безвихідну ситуацію потраплять товариші, якщо ворог розгромить штаб батальйону і прорветься до річки. Ні, цього не можна допустити! М.І. Очерет схопив гранати і кинувся під гусениці ворожого танка. Підбита машина загородила вулицю. Колона фашистських танків повільно подалась назад.

Бій був виграний. Плацдарм утриманий. Михайло Йосипович Очерет загинув, до кінця виконавши свій військовий обов’язок.

Похований в німецькому селі Ней-Левін.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за подвиг, здійснений на одерському плацдармі, єфрейтору Михайлу Йосиповичу Очерету посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У Житомирі на будівлі школи № 23 Герою встановлена меморіальна дошка.

Published in: on 20.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Очерет Михайло Йосипович отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Шолом-Алейхема

Xід розташований під будинком № 2. Відкритий і досліджений в результаті прорвалу у 1992 році. Проритий в лесі, на глибині 3-4 м. Вимурований цеглою. Бере свій початок з невеликої кімнати (3, 8 х 2,2 м). Галерея йде в північноно-східному напрямку. Довжина 6,5 м. Далі — засипана землею. Спроби розчистити підземелля — результатів не дали. Ширина печери 0,8 м.
На протилежній стороні від ходу розташована ніша з арочним склепінням, ширина і довжина якої 1,5 м.
Від південно-західної частини кімнати вгору йде невелике відгалуження (ширина 0,8 м), яке раніше слуговало входом у підземелля.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Шолом-Алейхема отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Черняховського-2

Галерея в районі Чуднівського моста відкрита і досліджена в 1991 році. Вхід в підземелля в формі залізного круглого люка. Хід затоплений під час проведення каналізації. Зі слів місцевих жителів печера має декілька відгалужень в сторону Замкової гори, р. Тетерів і р. Кам’янки.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Черняховського-2 отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Черняхівського—І

В середині 80-х років під час спорудження будинків облкнигторгбази на глибині 1,5 м було знайдено дві підземні галереї, які йшли до залишків тюрми, що була розташована по вул Черняхівського.
В 1991 р групою була досліджена територія, яка прилягала до цієї будови. Вхід в підземелля знаходився в підвалі одного із будинків, розташованих на території тюрми. 3 підвала брали свій початок дві галереї, які йшли в напрямку північ-південь. Ходи прориті в лесі на глибині 1,5 м., вимуровані цеглою. Висота склепінь — 2,2 м ширина галерей—2 м довжина—9 м. Далі замуровані цеглою. В південній частині підвала простежується ще одна галерея яка йде в південно західному напрямку. Печера вимурована цеглою. Ширина-1,5 м, висота 1,8 м., довжина-6 м.,далі-засипана землею.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Черняхівського—І отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Чекістів

У підвалі будинку № 7 провалився підземний хід. Тягнувся він по лінії захід-схід. Хід був не довгий — всього лише 15 м, висотою 1,6-1,7 м при ширині 1,5 м в галерею ходи було обкладено червоною цеглою, верх—округлий. По боках влаштовані ніші, теж викладені цеглою з округлим зводом, довжина ніш різна—від 0,7 до 1 метра. В стіні було забито декілька гаків і товстих чотиригранних цвяхів. Недалеко від закінчення хід робив невеликий поворот вправо і закінчувався прямовисною стінкою, теж із цегли.
Було встановлено, що хід виритий в лесовому шарі світоложовтого кольору при допомозі кайла—сліди інструмента простежуються на стінах. Лише пізніше виритий хід був обкладений цеглою.
Підлога підземелля завалена значним шаром сміття з шматків битої цегли, штукатурки, грунту тощо. Із знахідок трапились декілька скляних пляшок різної ємкості їх можна датувати кінцем минулого початку нашого століття. За розповідями старожилів, хід у часи Великої Вітчизняної війни використовувався як місце схованки. Прохід в інший бік підземелля був завалений значною кількістю будівельного сміття, пробитись через цей завал дослідникам не вдалося.
Скоріше всього, це бокове відгалуження основного ходу, який вів до Подольської церкви, а, можливо й до Замкової Гори. Викопаний у часи середньовіччя пізніше він міг бути обкладений цеглою і пристосований до господарських потреб
Підземелля досліджено групою під керівництвом І. Ярмошика та П Шмуневського.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Чекістів отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Скеля «Голова Чацького»

Про Існування печер біля скелі під назвою Голова Чацького» розповідає енциклопедичний словник Ф. А. Брокгауза і І. А. Ефронта .. Из утесов некоторые издавна получили особые названия (скала Сокуля, скала Чацького с пещерами, по-видимому, служившими жилищем доисторическому человеку и др .)»
В 1965 р. між скелями «Чотири брати» і » Голова Чацького» була споруджена гребля, яка підняла рівень води на 15 метрів. Входи в підземелля залишилися глибоко під водою.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Скеля «Голова Чацького» отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Пушкінська

Вхід в підземелля розташований в одному із будинків вулиці в формі дерев’яного люка. Висота галереї—2,5 м, ширина 3 м. Вимурована цеглою. В склепінні простежуються повітропроводи. Довжина галереї—9 м. 3 двох сторін закладена камінням.
В підземеллі залишилась напівзруйновала піч, за допомогою якої раніше опалювався будинок. Підземний хід відкритий і досліджений в 1991 р.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Вулиця Пушкінська отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Подол

Подільський підземний хід знаходиться на території Подільської гори. Проритий в лесовому грунті на глибині 2-6 м, значна частина якого обкладена цеглою. Починається з невеличкої кімнати (2,5 м х 1,2 м) від північно-західної частини якої відходить галерея. Через 135м від неї відгалужується в північне західному і південно-східному на прямках ще дві галереї: північпо-західна, довжиною 15,5 м закінчується тупиком а південно-східна через 10 м завалом галереї висотою 1-1,6 м мають рівні стіни, які зверху закінчуються склепінням напівовальної форми. Ширина галереї становить до 1,2 м. В деяких місцях підземелля, в основному в кладці склепінь, спостерігаються повітропроводи, а нижче, на рівні підлоги з обох боків галереї розміщені прямокутної форми ніші їх розміри невеликі довжина—1,3 м, ширина 1,2 м, висота 0,95 м. Підлога глиняна, але в деяких місцях спостерігається підсипка з відходів залізоробного виробництва. Розчисткою в підземеллі знайдено уламки гончарної кераміки ХVІІ-ХІХ ст , дві мідні монети початку XX ст..
Підземелля відкрито в результаті обвалу в 1981р. Знайдено групою краєзнавців під керівнипдвом О. О. Тарабукіна в 1981, 1984 роках. Нині воно частково зруйновано, а вхід до нього засипано.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Подол отключены  

Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Михайлівська церква

Підземелля знаходиться під Михайлівською церквою. Відкрито і досліджено в 1991 р в результаті провалу. Ходи прориті в лесі на глибині 1,5 м. Беруть свій початок з невеличкої кімнати (3,9×4,8 м), від північно-східної частини якої на висоті 0,9 м від рівня підлоги відходять дві галереї. Через 1,5 м вони розгалужуються і утворюють лабіринт загальною площею 30 м.
Від протилежної стіни кімнати в південно-західному напрямку відходить ще одна галерея. Через 9 м—відгалуження в південному напрямку, а ще через 5 м обидві галереї закінчуються завалами. Ходи вимуровані цеглою, арочне склепіння. Ширина галерей—0,7 м, висота—0,75 м.
В західній частині кімнати спостерігається іще один хід висотою 1,5 м. і шириною 1,4 м., але через декілька метрів закінчується обвалом.

Published in: on 19.05.2009 at 10:00  Комментарии к записи Підземелля Житомирщини. Експедиція під землю. Михайлівська церква отключены