Начальник житомирського відділу освіти хоче подерибанити ДЮСШ?!

У Житомирі розгоряється скандал навколо дитячо-юнацької спортивної школи №2, яка розміщена на вулиці Хлібній. Батьки дітей, які відвідують цей заклад, твердять про перешкоджання його роботи з боку керівництва управління освіти Житомирської міської ради. Вони переконані, що приміщення у доволі непоганому місці міста хочуть подерибанити.

У розпорядженні «Скандального Житомира» лист батьків вихованців ДЮСШ, у якому вони пояснюють ситуацію, що склалася.

«Президенту України, Міністру у справах молоді та спорту, Міністру освіти України, міському голові Житомира

Батьки вихованців Дитячої спортивної юнацької школи №2 стурбовані ситуацією, яка складається останнім часом у школі. Таке враження, що Житомирський міський відділ освіти поставив собі за мету знищення ДЮСШ №2, яку відвідують наші діти. Уже близько двох місяців практично весь відділ освіти спрямував свої зусилля на безпідставні прискіпливі перевірки спортивної школи після того, як статут школи був декілька місяців тому змінений та керувати школу став відділ освіти на чолі з Валентином Арендарчуком.

Кожного тренера за місяць перевірили 5-6 разів. Через моральний тиск, який чиниться на них, тренери звільняються, групи розформовуються. Наших дітей, замість тренувань – проведення часу із користю для здоров’я – фактично, викидають на вулицю, позбавляють їх улюбленого заняття.

І це у час, коли на державному рівні постійно говорять про підтримку спорту, в Житомирі заважають роботі фактично єдиної спортивної школи міста, яку мають змогу безкоштовно відвідувати діти із п’яти років. Загалом, тут до перевірки тренувалось близько 420 дітей у шести секціях, на даний час лишилось 280.

Уже багато років ДЮСШ №2 славиться спортивними досягненнями. Тут виросло багато чемпіонів світу, Європи, України. Минулого року міністр у справах сім’ї, молоді і спорту відзначив як найкращу в Україні секцію айкідо, що працює при спортшколі. Окрім цього, батьки просто задоволені тим, що діти не вештаються вулицями та ведуть здоровий спосіб життя, жоден вихованець не палить і не вживає спиртного. Очевидно, в таких досягненнях не надто зацікавлені в Житомирі.

Тривожить також той факт, що в той час, як серед дітей у звичайних освітніх закладах останнім часом були нещасні випадки та отруєння, тобто «не все гладко» в профільній галузі, весь відділ освіти займається виключно перевірками ДЮСШ №2. Відповідальність за це, на нашу думку, несе керівник відділу освіти Валентин Арендарчук. Тим більше, що він є депутатом житомирської міської ради (фракція Житомиряни) та мав би піклуватися про розвиток дитячого спорту у нашому місті.

У будь-якому разі ми вважаємо дії керівника відділу освіти Валентина Арендарчука неприпустимими та вимагаємо негайного припинення розвалу спортивної школи. Просимо забезпечити нормальну роботу ДЮСШ №2 та відновити діяльність усіх секцій».

Скандальный Житомир
skandal.zt.ua

Реклама
Published in: on 17.03.2010 at 10:00  Комментарии к записи Начальник житомирського відділу освіти хоче подерибанити ДЮСШ?! отключены  

Історія Житомирської горілки

Можна стверджувати, що історія Житомирського ЛГЗ (лікеро-горілчаного заводу) пускає своє коріння в далеке XIX століття, коли волинський губернатор з примітній прізвищем Синельников розпочав реконструкцію Житомира, в результаті якої виникла нинішня вулиця Першого травня, на якій і знаходиться лікеро-горілчаний завод. Власне кажучи, не з’явитися він не міг, адже передумови для цього були більш ніж достатні — горілка, на жаль, була культовим напоєм місцевого населення протягом багатьох століть. Ще Павло Алепський, який відвідав наші краї в середині XVII століття, зазначав, що «горілка в землі козаків дуже дешева, як вода». Статистика ще більш красномовна: у кінці XVIII століття в Житомирі діяло 10 гуралень, у 1801 р. на Правобережній Україні діяло 2735 гуралень, з них 1857 — у Волинській губернії. До того ж кожен охочий міг власноруч виробляти «Оковиту». У 1850 році лафа для самогонників закінчилася — в Російській імперії був введений акциз. Остаточно держава прибрало до рук настільки прибуткова справа 10 червня 1894. Цього дня було видано «Положение о казенной продаже питей». Ось так просто і нехитро.

Так як Житомир від Петербурга відокремлює значна відстань, дані заходи затрималися тут на два роки. 1 липня 1986 відбулося урочисте відкриття Житомирського казенного очисного винного складу. Саме з цієї пам’ятної дати і починає свою історію Житомирський ЛГЗ. На радощах губернатор видав окремий циркуляр, який рекомендував розповсюджувачам оковитої «крайнюю вежливость и предупредительность к публике». Важливим чинником була ціна горілки. Ціни встановлювалися державою і залежали від міцності напою. Горілка міцністю 40% коштувала 7 рублів за відро, 57% коштувала 10 рублів, вино найвищого очищення коштувало стільки ж — 10 рублів за відро. Вже дуже насторожують ці мірні ємності!

Published in: on 15.03.2010 at 10:00  Комментарии к записи Історія Житомирської горілки отключены  

Почему житомирский нардеп-бандит помог расстрелять Тимошенко?

Сегодня Верховный Совет Украины отправил в отставку прьемр-министра Юлию Тимошенко. Одним из 243 народных депутатов, которые голосовали, за «расстрел» был и член парламентской фракции БЮТ выходец Житомирщины Олег Черпицкий (в криминальных и милицейских кругах известный под кличкой Чепчик). Таким образом он довел до логического конца процесс своей политической трупизации.

Источник «Скандального Житомира» в БЮТ, пожелавший остаться по понятным причинам неназваным считает, что Черпицкого подкупили. Однако результаты голосования свидетельствуют, что его кнопка (а также кнопки «за» отставку его коллег из фракции) ничего по сути не решала. Кроме того, есть мнение, что нардеп взял деньги, чтобы хоть как-то отбить свои милионные $ «инвестиции» в депутатство.

Другой же собеседник, неотносящийся к «сердечникам» «Скандального Житомира» озвучил такую позицию – Черпицкий поддался эмоциям и решил просто поквитаться с Тимошенко за то, что она назначила заместителем министра транспорта и связи вместо него самого его брата Александра Черпицкого. Также на прошлой неделе Тимошенко отстранила от выполнения обязанностей пятерых судей Киевского административного суда, среди которых и жена Черпицкого – Людмила Тимофеевна.

Такой выпад уже екс-премьер сделала после того, как семейство Черпицких «опрокинуло» ее и не реализовало поставленную задачу – обеспечить затягивание дела по обжалованию результатов выборов президента. Как известно, Юле пришлось отозвать иск.

Еще один опрошеный «Скандальным Житомиром» эксперт считает, что таким образом Черпицкий пытается заработать очки и попытаться договориться с «регионалами» относительно своего будущего. Однако, по словам экспекта, малая вероятность, что у него выгорит это предприятие.

Скандальный Житомир
skandal.zt.ua

Published in: on 03.03.2010 at 10:00  Комментарии к записи Почему житомирский нардеп-бандит помог расстрелять Тимошенко? отключены  

Чому житомирський «Фронт змін» опинився у «тилу ворога»?

Історія політичного шулера Олександра Козлова

Певно всі бачили біл-борди подяки від Арсенія Яценюка? Думається, що окрім подяки виборцям, що за нього голосували, він іще мав би «подякувати» (тільки на цей раз за програш) своїй житомирській команді, вірніше її очільникові Олександрові Козлову. Те, що він свого часу очолив «Фронт змін» у Житомирській області, стало несподіваним і навіть анекдотичним фактом. Адже заяви Арсенія Яценюка про те, що він створює громадський рух, що об’єднає нових людей, які супроводжуватимуть його ініціативи змін у країні, від початку заперечували те, що подібні О.Козлову можуть бути людьми його команди.

Про те, як О.Козлов потрапив до оточення А.Яценюка, існує кілька версій. Одну з них активно поширював сам Козлов: його знайомі – високопоставлені чиновники з Києва – зробили йому протекцію перед впливовими людьми Яценюка. Ця риса Козлова – блефувати, брехати в очі і визначати свою вдавану впливовість – у Житомирі нікого не дивує, адже за Козловим давно закріпилася репутація брехуна й афериста.

Друга й найбільш вірогідна версія проникнення до «тіла» А.Яценюка – збіг обставин. Козлов запропонував свої послуги сам та пообіцяв бути спонсором кампанії «фронту». Як повідомили у центральному офісі «фронту змін», О.Козлов при зустрічі з Арсенієм Яценюком відрекомендувався відомим місцевим політиком та над успішним бізнесменом, який займається авіаперевезеннями через військовий аеродром Озерного, що за кілька кілометрів від Житомира. Дійсно, Козлов зареєстрував у житомирському міськвиконкомі приватне підприємство і назвав його «авіакомпанією «Озерне-Житомир». І не більше. Ніякого відношення до бізнесу з авіаперевезень він не має. Як змогли у Києві проковтнути мильну бульбашку про фантомну авіакомпанію Козлова, незрозуміло. Однак проковтнули.

Якраз на останню історію столичні «фронтовики» «клюнули», повірили на слово. Думали, що Козлов дійсно має достатньо фінансів для утримання місцевого «фронту» і буде потенційним спонсором майбутньої партії. Проте ці сподівання Києва були настільки наївними, що скоро там зрозуміли, якого «лідера» мають в Житомирі.

Коли на сайті Фронту було відкрито спеціальний рахунок для пожертвувань і згори пішла вказівка організувати спонсорів з народу на підтримку ініціатив Яценюка, Козлов «довів» свою «впливовість» і «економічну самостійність». Жодної копійки на цей рахунок з Житомира не надійшло. Коли Козлов зустрічав на вулицях міста колишніх знайомих бізнесменів і намагався говорити про пожертвування для «фронту», йому однозначно відповідали: «Саша, чи всі у тебе дома»? Адже Козлов ніколи не був чесним у відносинах зі своїми партнерами. Він доносив на знайомих у правоохоронні органи, здавав їх та їхні інтереси. Як кажуть в народі, не одному залив сала за шкуру. Мати справу з Козловим сьогодні є дурним тоном, від нього шарахаються, як від прокаженого.

(Співзасновник житомирської обласної організації «Фронт змін» та член обласної ради директор школи А.Жигора за кілька місяців зрозумів, що О.Козлов підпорядковує організацію під власні інтереси, фальсифікує документи, а тому продовжувати співпрацю з ділком від політики не захотів. До того ж Київ не відреагував на переконливі аргументи А.Жигори «поставити Козлова на місце»).

На що розраховує О.Козлов у партії «Фронт змін»? (А.Яценюк все ж призначив його головою Житомирської обласної організації. Згідно статуту партії, керівників обласних осередків призначають за принципом «единоначалия»).

Те, що на політиці можна добре підзаробити і створити собі дах для прикриття бізнесових оборудок, Козлов усвідомив давно. Про це достатньо обізнаний голова Партії захисників Вітчизни, народний депутат України Юрій Кармазін, який юридично супроводжував житомирського шахрая в одній із справ і потім відмовився пускати його на поріг київського партійного офісу (Козлов ніколи ні з ким не розраховувався за угодами).

Партійці житомирської організації «Нашої України» пам’ятають, як під час помаранчевої революції у 2004 році Олександр Козлов розпоряджався громадськими грішми, які були призначені для підтримки Майдану. Тоді не дорахувалися значної суми грошей, а Козлов, вдавши себе ображеного, гримнув на прощання дверима.

Козлов якраз був тим «політичним колобком», проти яких категорично виступав Арсеній Яценюк і був проти того, щоб вони, маскуючись, не потрапили до його організації. У десяток місцевих організацій політичних партій закочувався житомирський «колобок» Козлов, викочуючись звідти після створення скандалу. Коли у Фронті навели довідки про Козлова, висновки деяких працівників центрального офісу «Фронту змін» просто здивували тих, хто підтримував Арсенія Яценюка з ідейних переконань. Добре, що не бандит, сказали там. А те, що Козлов пов’язаний з житомирською бандотою (різними Бочами та Упирями) і наймає їх у якості бойовиків, добре знають у Житомирі. Коли Козлов балотувався до Житомирської міської ради, його супроводжувала група бандитів, яка у день виборів біля виборчої дільниці влаштувала бійню, – були жорстоко побиті кілька виборців-опонентів Козлова.

Ніяким бізнесом Козлов не займається вже близько десяти років. Живе за рахунок оренди, здаючи своє приміщення банку, та більярдної з кафе, якими заправляє дружина. Усіма сімейними фінансами розпоряджається виключно дружина. Коли Олександр Козлов мав намір розірвати договір оренди з банком і розмістити там офіс «фронту змін», у сім’ї виникла справжня війна. Козлов капітулював перед дружиною, яка сказала йому, що на політиці Яценюка треба заробляти, добре заробляти. «Фронтовик» Козлов ці настанови дружини негайно взяв до уваги і почав їх втілювати в життя.

Офіс житомирському Фронту надав син директора Житомирської філії Райффайзенбанку О.Фещенко, який має успішну будівельну фірму. Сподіваючись на майбутні політичні преференції. Проте у нього немає певності, що Козлов здатний до вдячності. У відносинах між О.Козловим та О.Фещенком, певно, вже пробігла «чорна кішка». Нам стало відомо, що головою міської організації партії «Фронту змін» стала стороння людина – дехто В.Сташенко. Таким чином О.Фещенко опинився за бортом партії «Фронту змін» і не приховує образи на О.Козлова. Здаючи безоплатно протягом року свої приміщення під офіс Фронту, сьогодні він має намір відмовити у таких послугах і розірвати співробітництво з О.Козловим.

Скандали, плітки, які постійно виникають у житомирському «фронті», засвідчують, що Козлов виявився неспроможним організувати команди, яка б пішла заради ідей Яценюка на амбразури опонентів.

За рік існування Фронту він не вклав туди ані цента. Навпаки – з працівників штабу, які займалися виборчою кампанією А.Яценюка, він вимагав «відкати». Якщо хтось відмовлявся, вигадували причини й виганяли. «Відкат» хіба що не платила вісімдесятилітня теща Козлова, яку зять прилаштував в палатку роздавати газети Яценюка. Протягом президентської виборчої кампанії Козлов на таких операціях «відмив» понад 300 тисяч гривень, які надходили з Києва, і поклав їх до власної кишені. У житомирських «фронтовиків» є детальна бухгалтерія, з кого і скільки Козлов отримував.

Колишній працівник обласного штабу А.Яценюка згадує:
— До цього я багато чув про Олександра Козлова. Загалом неприємного. Думав, що це окремі думки. Коли нам почали платити з Києва (достатньо високі зарплати), Козлов викликав кожного зі штабу і «обробляв», мовляв, він допоміг нам влаштуватися і потрібно третину віддавати йому на розвиток громадської організації «Фронт змін». Коли я відмовився, він написав донос в Київ, ніби я особисто вимагав від працівників палаток «відкатів».

У житомирському «фронті» були встановлені правила зони, усе підпорядковано Козлову, який імітував роботу та стравлював між собою людей. Головним для нього було те, щоб не допустити у «фронт» впливових та професійних людей. Він боявся, що його можуть витіснити, а тому часто, створивши черговий скандал, їхав у Київ з доносом на когось зі штабу. Я звільнився через кілька місяців, тому що те, що організовував навколо себе Козлов, нагадувало божевільню. Доступ до обласного Фронту для діяльних та ідейних людей був перекритий. Взагалі зустрітися з Козловим звичайним житомирянам не вдавалося, він їх відфутболював, постійно говорячи про свою надзвичайну зайнятість. Козлов під вивіскою Фронту Арсенія Яценюка створив для себе кормушку.

Власне, яку діяльність Фронту забезпечував Олександр Козлов у Житомирі, крім організації кількох приїздів А.Яценюка, невідомо. Показово провальною виявилася пряма телетрансляція місцевого каналу «Союз-ТБ» виступу Арсенія Яценюка з майдану Рад напередодні першого туру президентських виборів. У Житомирі послухати Яценюка зібралося всього 400 людей.

Політичне шулерство Олександра Козлова має давню історію. Свого часу він працював у Богунському райкомі компартії в Житомирі, закінчив вищу партійну школу в Києві. Будучи студентом Київського технологічного інституту легкої промисловості, Саша Козлов вже працював стукачем КГБ.

Нам вдалося зустрітися в Києві з одним з випускників партшколи, який вчився разом з О.Козловим в кінці 80-х. Він розповів, що Козлова в групі не любили, остерігалися: він був слизьким та неприємним типом, мстивим, комплексував через малий зріст та товстеньку статуру – між собою ми його називали «Саша-Пух». А те, що Козлов «стукав» на своїх, переконалися, коли куратора групи викликали на Володимирську і розповіли йому про «непартійну поведінку» та «ідеологічно шкідливі розмови» окремих слухачів партшколи.

Працівники обласного штабу Фронту С.Коцеруба та С.Бобков відчули на собі самодурство О.Козлова. Замість того, щоб під час виборчої кампанії займатися просуванням кандидата А.Яценюка, Козлов плів інтриги навколо співробітників Фронту. С.Коцерубу та С.Бобкова він звинуватив у тому, що вони сексуально домагалися однієї з колег офісу житомирського Фронту, а потім зчинили між собою бійку. У центральний офіс Козлов написав донос, після чого до Житомира приїхали з’ясовувати, що тут відбувається. Цього разу стукач Козлов дав маху, – донос не підтвердився.

Кирило Сагайдак
Скандальный Житомир
skandal.zt.ua

Published in: on 01.03.2010 at 10:00  Комментарии к записи Чому житомирський «Фронт змін» опинився у «тилу ворога»? отключены